Історики припускають, що Львів був заснований князем Данилом Галицьким для Лева Даниловича, його сина. Перша письмова згадка про місто датована 1256 роком. Вона міститься у Галицько-Волинському літописі і фігурує в контексті опису пожежі в столиці Галицько-Волинської держави Холмі.
Після смерті Данила, князь Лев переніс до Львова столицю Галицько-Волинської держави. Згодом, у 1303 році, Львівська єпархія була перетворена в окрему митрополію Константинопольського патріархату.
У 1340 році Львів був завойований Королівством Польським, проте місцеві бояри скинули польську владу і утворили незалежну боярську республіку. У 1349 році Казимир III Великий знову бере владу над Львовом, давши місту статус столиці Руського королівства — автономної адміністративної одиниці Польщі. У 1356 році місту було дароване Маґдебурзьке право. У 1378 році Львів разом зі всією Галичиною перейшов під владу Угорщини. Угорська зверхність тривала 9 років, після чого польські війська під керівництвом королеви Ядвіґи знову захопили місто, яке стало адміністративним центром Руського воєводства.
У 1572 році до Львова переїхав першодрукар Іван Федоров, який надрукував тут перші в Україні книжки. Тим часом місто залишається оплотом православ'я — тут діє православне братство та греко-слов'янська школа. У 1661 році у місті було засновано Колегію Єзуїтів — матір Львівського університету. У першій половині XVII ст. Львів стає найбільшим містом України (з населенням 25-30 тис. чоловік)
У цей період Львів пережив облогу військами Богдана Хмельницького, відкупився від турків у 1672 році, які тоді були союзниками Дорошенка, і був здобутий лише раз — шведськими війсками. Для налагодження спільних дій проти Карла XII у 1707 р. до Львова приїздив цар Петро I.
У 1772 році Львів відійшов до складу Австрійської імперії, ставши столицею коронної землі — Королівства Галіції і Лодомерії. Австрійська влада знесла міські мури, чим спонукала місто до розвитку і розростання. Так, у Львові було винайдено гас і гасову лампу, було запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший у Європі залізобетонний міст. Місто було центром українського та польського визвольних рухів.
Під час Першої світової війни Львів був окупований Російською імперією. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у місті відбувся Листопадовий чин, що спричинив утворення Західноукраїнської народної республіки зі столицею у Львові. З перших днів існування новоутворена Друга Річ Посполита оголосила війну ЗУНР: Львів був захоплений польськими військами вже 21 листопада, місто стало адміністративним центром Львівського воєводства.
У 1939 році згідно пакту Молотова-Ріббентропа Львів увійшов до складу Радянського Союзу, а саме, Української Радянської Соціалістичної Республіки. Місто стало адміністративним центром Львівської області. У червні 1941 року Львів був окупований нацистськими військами Гітлера. 30 червня Організація Український Націоналістів (крило Бандери) проголосила у Львові Акт відновлення Української держави, проте ця ініціатива наразилася на невдоволення німецької адміністрації і її ініціатори були заарештовані. 27 липня 1944 року Червона Армія зайняла Львів.
У 1939-1991 роках Львів перебував під владою тоталітарного Радянського Союзу. Із моменту здобуття Україною незалежності місто набуває статусу культурної та духовної столиці української держави.
Нещодавно, у 2006 році, місто відсвяткувало свій 750-літній ювілей.
ВИДАТНІ ЛЬВІВ'ЯНИ
Митці
Антонич Богдан-Ігор — поет
Башмет Юрій — альтист, диригент, лауреат премії «Греммі»
Бохеньський Юзеф Марія — філософ, логік, культуролог, теолог, кардинал, професор, засновник інституту радяноснавства
Вакарчук Святослав — композитор, лідер гурту «Океан Ельзи»
Віктюк Роман — театральний режисер
Возницький Борис — мистецтвознавець, етнограф, Герой України, академік, лауреат Шевченківської премії
Мізес Людвіг фон — економіст, основоположник неолібералізму, засновник новоавтрійської школи економіки
Орест Мацюк - професор, відомий львівський історик, архівіст і знавець філіграней (водяних знаків на папері)
Ротблат Жозеф — вчений, лауреат Нобелівскої премії миру
Романів Олег — вчений, професор, голова НТШ
Федорович Іван — український і російський першодрукар
Політики
Бартель Казимир — прем'єр-міністр Другої Речі Посполитої, математик
Вайс Леопольд (Ассад Мухаммед) — дипломат, письменник, журналіст, представник Пакистану в ООН, автор Пакистанської Конституції, перекладач Святого Корану англійською
Грушевський Михайло — політик, історик, професор, голова НТШ, голова Української Центральної Ради
Лещинський Станіслав — король Речі Посполитої
Люксембурґ Роза — революціонерка
Розенфельд Яков — військовий радник Мао Дзедунa
Хмельницький Богдан — полководець, гетьман Війська Запорозького
Чорновіл В'ячеслав — політик, громадський діяч, публіцист, літературний критик, Герой України, губернатор Львівської області
Шухевич Роман — Герой України, командуючий Українською повстанською армією
ХРАМИ, ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ, ПАМ'ЯТНИКИ, МУЗЕЇ, ТЕАТРИ...
Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії.
Храм Вознесіння Господнього.
Архикатедральний собор Св. Юра.
Вірменський кафедральний собор.
Комплекс монастиря та костелу Бернардинів.
Італійське подвір'я палацу Корнякта.
Каплиця Боїмів.
Чорна кам'яниця.
Королівський арсенал..
Пам'ятник Михайлу Грушевському.
Пам'ятник Т.Г. Шевченко.
Пам'ятник І. Франко.
Пам'ятник Данилові Галицькому.
Пам'ятник Івану Федорову.
Пам'ятник Адамові Міцкевичу.
Пальма Мерцалова.
Пам'ятник Жертвам голодомору-геноциду та депортацій ХХ століття.
Пам'ятник В'ячеславові Чорноволу.
Львівський історичний музей. Приміщення Музею на площі Ринок.
Музей пивоваріння.
Музей історії релігії.
Музей Івана Франка.
Музей народної архітектури та побуту.
Музей давніх пам'яток Львова.
Музей мистецтва давньої української книги.
Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.
Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької
І це далеко не повний перелік того, що варто побачити, відвідавши місто Лева...
Меню сайту
